Історія Михайлівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Історія Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

На мапі Одеської області є невеличке село Михайлівка, а там, вростаючи корінням в свою історію, а верховіттям у майбуття, розміщена невеличка школа, яка щовересня гостинно відкриває двері своїм учням.

Під час румунської окупації на території села діяла чотирикласна школа. Навчання велося румунською мовою у двох державних приміщеннях та одному найманому. Освіта не була обов'язковою, але викладалися основні предмети: арифметика, інтуїція (природознавство), історія, географія, румунська мова, спі­ви, малювання, вишивання (спільно для дівчат та хлопчиків). Для підтримки дис­ципліни вчителі використовували різки. Вчителями початкових класів були: Качаровський Павло Єрмолайович («ликвидирован потому, что был коммунистом» ...41 року під час другого приходу румунської влади), Гарбар Марія Антонівна. На свята готувалися дитячі концерні програми.

Підготовкою дітей до школи займався дитячий садок («градіна де копій»), зокрема одна із сестер Качаровських. Загалом, з п'яти дітей цієї родини, троє плі­дно працювали на освітянській ниві. Всі мали добру освіту, наприклад, Катерина Єрмолаївна, за свідченням односельчан, володіла десятьма іноземними мовами, у школі викладала французьку мову.

Починаючи з ...44 - го р., після визволення Саратського району до школи прибули перші 5 вчителів. Серед них - Уліцький Михайло Юхимович (директор), Помазанська (Павліченко) Валентина Петрівна (завуч), Горбатюк О. (класовод, вчитель української мови та літератури). Майже місяць вели перепис дітей і лише в кінці вересня розпочалися заняття. Початкові класи були дуже великими. І вже наступного навчального року Буравченко Надії Миколаївні довелося отримати найбільший у житті клас - 57 учнів! Але у другому півріччі частину учнів напра­вили на навчання до ремісницьких училищ. Випускники початкової школи, тобто 4-го класу, здавали сім іспитів.

Єдиного приміщення для навчання не було. Лише в 50-х роках учні почали вчитися у приміщенні Коваленка Григорія - заможного селянина, який емігрував до Румунії. Його господарські будови були переобладнані на класні кімнати.

Забудова, в якій донині навчаються учні, зведена у 1968 р., коли директором школи була Недіна Лариса Костянтинівна. Саме тоді покращилися часи для педа­гогічної діяльності: вчителі початкових класів отримали діапроектори, таблиці, азбуки та різноманітний дидактичний матеріал.

З перших днів і до 1967 р. школа була восьмирічною, а вже наступного на­вчального року відбувся перший набір середньої школи. За роки існування шко­лою керувало десять директорів. І першим директором україномовної школи став Желєзняков Микола Антонович. 28 років невтомної праці віддала посаді директо­ра школи Стогній Тамара Іванівна. За її керівництва за допомогою голови сільсь­кої ради, колгоспу, батьків, вчителів, учнів було завершено добудову класних кі­мнат, проведено центральне водопостачання, придбані шафи, парти.

24 роки надійним заступником з навчально-виховної роботи була Окулова Марія Олексіївна, яка не одному поколінню вчителів надає методичну допомогу.

20 років заступником з виховної роботи був енергійний, переповнений тво­рчими ідеями Кваша Григорій Іванович, який 1981 року поновив цікавими конку­рсами військово-спортивну гру «Зірниця», започатковану 1970 р., яка і донині за­лишається улюбленою грою учнів 5-11 класів.

Значних досягнень у розвитку фізкультури і спорту учні здобули під керів­ництвом вчителя фізичної культури Іванова Івана Дмитровича. Його вихованці були призерами обласних і районних змагань. Донині 15 рекордів, досягнутих спільною працею, не перевершено.

У школі діє учнівське самоврядування. 2002 року, коли заступником дирек­тора з виховної роботи була Портянко Галина Кирилівна, офіційно проголошена Учнівська республіка з трьома гілками влади: законодавчою (Парламентом), ви­конавчою (Радою Президента) і судовою (Судом Справедливих). Зараз діє Парла­мент 8-го скликання.

Постійно колектив школи поєднував педагогічну діяльність із суспільно-громадською. Вчителі були лекторами. Брали участь в оглядах художньої самоді­яльності, стали призерами обласного огляду агітбригад 1989 року.

Сьогодні вчительський колектив складається з 26 вчителів. 18 - випускни­ки рідної школи. 13 із них - вчителі вищої категорії, 5 вчителів-методистів, 8 ста­рших вчителів, 7 відмінників освіти України, 9 спеціалістів, троє вчителів другої категорії та двоє першої.

10 випускників школи нагороджено золотими медалями «За особливі успіхи у навчанні», 14 випускників - срібними медалями «За успіхи у навчанні».

І зараз, озирнувшись назад, ми з великою шаною і вдячністю говоримо ве­лике спасибі всім «першопрохідцям», які більшу частину свого життя віддали Михайлівській школі: Буравченкам Онисиму Дем'яновичу і Марії Климівні, Закреві Костянтину Тарасовичу, Павліченко Валентині Петрівні, Орловським Семе­ну Григоровичу і Катерині Дмитрівні, Буравченко Надії Миколаївні, Третяковій Галині Петрівні, Блажевській Євдокії Порфирівні, Петрик Марії Василівні, Му-ниці Ганні Кузьмівні, Донченко Валентині Михайлівні, Борякам Петру Яковичу і Ганні Іванівні, Мазуренкам Антону Яковичу і Людмилі Петрівні, Глинській Ніні Савівні, Буравченко Вікторії Терентіївні, Давиденко Аллі Олексіївні, Паранюк Антоніні Борисівні, Стоян Неллі Іванівні, Грибковій Ніні Сергіївні, Козярчук Ва­лентині Гаврилівні, Стогній Тамарі Іванівні. Професія вчителя популяризується серед школярів. З числа випускників у школах України працюють вчителями близько 80 чоловік.

Роботу підготувала Козярчук Валентина Гаврилівна, вчитель історії.